 |
| Календарь новостей | | « Ноябрь 2008 » | | Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Вс | | | | | | | 1 | 2 | | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
|
| Реклама: Деньги заработаные на этой рекламе пойдут на продвижение стихов, вам сделать один клик... | |
Онлайн всего: 0 Чужие: 0 Свои: 0
|
|
| Четверг, 20.11.2008, 22:59 |     |
|
| varvar.com.ua |
| Приветствую Вас Гость | RSS |
Главная » net917
|
Дрожит рука. Летит на восток
Мечты уходящей кленовый листок.
Серые тени редких людей -
Всё, что осталось от ярых страстей.
Печальное сердце - герой на века.
Поднимешь ты взгляд и не дрогнет рука.
Лучик возьми уходящей росы...
Сердце простит - разобьются весы...
|
|
Помнишь, как мы отдались клятвам?
Помнишь, как я открылася тебе?
Помнишь?! Так почему ж не рядом?
Ты есть повсюду... Но не здесь..
|
|
Maybe, you won't hear my tears in screaming...
Call of night will fly in silence by you...
Maybe, I don't deserve even being
A hand for a second in a hand of you...
|
Ми всі, неначе інфінітиви:
Не живем, а снуєм то туди, то сюди.
Снуємо у тапках чи ні...
Хто зробить нас особовими?
Такими звичними формами?
Ніхто не зможе. Це правда чи ні?
З нас роблять різні речення,
І майже весь час без особ:
Питальні, окличні, оцінні,
Спонукою б'ють, а ми... Ми лише...
Лише слова я бачу навколо.
Не вірю, але й дивлюсь до болю.
І бачу, що найбільше щастя буде,
Якщо з'явиться інфінітивне
Таке просте, але особливе речення.
Хоч від головного члену не залежить
Вже нічого в цьому житті...
Хоч керують ним займенники,
А дружать з ним часточки...
Але це буде вже щастя...
Для всіх і кожного, крім...
Крім таких людей, як поети,
Що кричать на розі всіх вулиць.
Що кричать крізь сльози в очах:
Ми були ж колись головними!!!
І бігали всі біля нас!
А тепер ми лише другорядності,
І бігаєм ми біля всіх.
Забудьмо безособовостей!<... Читать дальше »
|
|
Мой милый, что тебе сказать?
Уж слов нет боле…
Мне остаётся лишь кричать
От едкой боли…
Хоть мы не вместе: ты и я.
Всегда я помню,
Что вместе были мы тогда,
А дальше скрою.
Я скрою то, что ты в мечтах,
Во снах, желаньях,
И то, что я в твоих руках
Держусь сознаньем.
|
|
|
|  |
