Инна Дудник - Стихи и Фотографии

Грозовий водоспад

Тримаю в долоні іскристу перлину,
Що від потоку відбилась
І грає в руці,
Я грію теплом своїм неба сльозинку,
Нажаль зберегти лиш не зможу її.
Вона розтеклася по лініям долі,
Немов обпалила їх яскравим вогнем.
Я руку униз опускаю поволі,
І крапля з'єдналася знову з дощем.
Пронизує блискавка чорноту ночі,
Дощ іскрами краплі на землю сипне,
До неба вечірнього підводжу я очі,
І злива по шкірі прохолоду несе.
Огорнута ковдрою води і спокою, залишитись тут могла б назавжди,
Та лиш би поряд в обіймах зі мною
Був той, що зігріє сонцем, - це ТИ!

Просмотров: 114 | Дата: 10.04.2008 | Рейтинг: 0.0/0 | Комментарии (0)

***

Відкрий мені вікно у серце,
Осяй вогнем бліді фіранки,
І смутку тінь спали вустами –
Давай зламаєм усі рамки!
Запустим в небо синє птахів,
Яких завгодно, щоб летіли,
І серед трав насієм квітів,
Червоних маків, щоб горіли.
Порвем безодні голі стіни,
І зробим крила, мов із шовку,
Піднімемося поміж хмари,
І лиш тоді на мить я змовкну.
Я хочу чути пісню вітру,
Ввібрати в легені частку неба,
Відчуть тепло руки твоєї,
І спалахнуть в ночі зорею.
А вранці росами скупатись,
Осяять тіло твоє сонцем,
Зробити з мрій твоїх реальність –
Не бійсь прокинутись, не сон це!
Цей світ відкрию я для тебе,
Якщо ти згоден – дай лиш руку,
Я поведу шляхом таємним,
Відчуєш ти солодку муку.

Просмотров: 119 | Дата: 10.04.2008 | Рейтинг: 0.0/0 | Комментарии (0)

Вірити чи ні?

Вірити чи ні?
Усе завите павутиною,
Тільки з павутини якось вибратися можна,
А в обмані я тихо гину.
Вірити чи ні?
В очах твоїх зорі вогнями,
Та вони до такої міри не засліплюють,
Як ти зміг лише словами.
Вірити чи ні?
В ніжності твоїй з головою тону,
В чистій воді не змогла б втонути,
Як кне можу вибратись із твого полону.
Вірити чи ні?
Гори високі, з них стрибнути щастя,
А це життя без коханого поруч
Нічого взагалі не варте…

Просмотров: 116 | Дата: 10.04.2008 | Рейтинг: 0.0/0 | Комментарии (0)

Крижане серце

Бачити захід сонця і схід,
І протікання життя на землі –
Все остогидло на світі мені,
Тебе немає в моєму житті.
І закриває очі, як ніч,
Сум від оцих твоїх дивних річ.
І не зігрієш більше мене,
Серце у тебе в душі крижане.
По-іншому будеш на світі жить,
Бачити сонце і неба блакить,
Кожного ранку небо одне,
І десь там у ньому шукати мене…

Просмотров: 116 | Дата: 10.04.2008 | Рейтинг: 0.0/0 | Комментарии (0)

Сонце и луна

Каждый день сменяет век,
Пролетая, как стрела,
Ускоряет время бег, исчезая навсегда.
Одинокий Солнца свет опаляет небеса,
От лучей спасенья нет,
Все сожгут они дотла.
А когда настанет ночь,
Среди звезд мелькнет она,
Унося с собою прочь
Холод свой осколка льда.
Много звезд хотят отдать
Ей свой тусклый гордый свет,
Будет ночь опять рыдать,
Оставляя звездный след.
Холод ночи вековой
Солнце может растопить,
Остудив и свой огонь,
Только вместе им не быть:
Лишь появится Луна среди тысячи огней,
Раскаленный диск тогда
Угасает средь теней.
Встреча их бывает раз,
Только раз на сотню лет,
Для живых опасна глаз,
И опять ее как нет.
На секунду обручит их затмения момент,
И навеки разлучит,
Оборвав любовь планет.

Просмотров: 113 | Дата: 10.04.2008 | Рейтинг: 0.0/0 | Комментарии (0)

[1] 2 3 4 »